Editora: KidKiddos Books
Маленький Джиммі не любить чистити зуби. Навіть коли мама дарує йому новісіньку зубну щітку, помаранчеву, його улюбленого кольору, він не користується нею як слід. Але тут з маленьким Джиммі починають відбуватися дивні, чарівні речі, і поступово він розуміє, наскільки важливою може бути ця звичка — чистити зуби.
«Скарб» Олекси Стороженка – філософське оповідання про справжні цінності. Павлусь – єдиний улюблений син, вередливий і ледачий, пещений батьками. Він живе у своє задоволення, ні про що не турбується, не засмучується, коли не стає його батьків. Навіть кинутий до нього у вікно здохлий хорт перетворюється на монети. У чому ж щастя, і чому так щастить нездарам? Ці питання в оповіданні Олекси Стороженка «Скарб» так і залишаються відкритими.Ver livro
Збірка казок Івана Франка під назвою "Коли ще звірі говорили" перший раз вийшла ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок. Як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться. Зміст: Фарбований лис Осел і лев Лисичка і рак Заєць та їжак Вовк-старшина Лис і дрозд Заєць і ведмідь Ворона і гадюка Королик і ведмідь Лисичка і журавель Лисичка-кума Війна між псом і вовком Три міхи хитрощів Мурко і Бурко Як звірі правувалися з людьми Байка про байку Старе добро забувається Вовк, лисиця та осел Лисичка-чорничка Як синиця хотіла море спалити Ворони і совиVer livro
«Вовк, Лисиця та Осел» - захоплива та повчальна казка Івана Франка зі збірки «Коли ще звіри говорили». Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. Письменник часто використовував у них сюжети, взяті з народної творчості різних країн світу. Франка особливо цікавила в казках їх моральна спрямованість, ідейний зміст, співзвучність з тими проблемами й справами, якими жило тоді суспільство. Використані Франком сюжети набирали глибоко актуального значення, відзначалися яскравим національним колоритом, набували виразної виховної спрямованості. Франко надавав казковому жанру особливого значення у вихованні дитини. В останній збірці «Байка про байку» він веде розмову про те, як слід розуміти алегоричні образи і картини, і роз'яснює, що казка цікава не тим, що в ній є вигадка, фантастика, неправда, а тим, що «під лушпиною тої неправди» вона «криє звичайно велику правду». Казкові Осли, Барани, Вовки та Зайці викликають сміх, бо в їхніх вчинках вгадуються людські стосунки, звички й хиби: «Говорячи ніби про звірів», казка «одною бровою підморгує на людей». «Байка про байку», на його думку, мала допомогти дитячому читачеві у сприйнятті змісту казок в контексті з суспільним і особистим життям. Іван Франко вважав, що спочатку доцільно знайомити дітей з людськими взаєминами саме через казкові форми, бо гола правда життя може бути болючою для них.Ver livro
У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок. Як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться.Ver livro
Казка Заєць і їжак відома своєю незвичайною історією, що вказує на важливі моральні уроки та життєві цінності. У цій казці розповідається про веселого заєця, який надмірно впевнений у своїх здібностях та життєвому досвіді. Він вирішує випробувати свою сміливість, зустрічаючи на своєму шляху їжака - створіння іншого характеру та розуму.Казка Заєць і їжак залишає важливий відзнаку про те, як розуміння та співпраця можуть привести до вирішення конфліктів і створення мирного та спільного світу.дитяча література, казка, книжки для дітей, дитячі казки, чарівні оповідіVer livro
Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. Письменник часто використовував у них сюжети, взяті з народної творчості різних країн світу. Франка особливо цікавила в казках їх моральна спрямованість, ідейний зміст, співзвучність з тими проблемами й справами, якими жило тоді суспільство. Використані Франком сюжети набирали глибоко актуального значення, відзначалися яскравим національним колоритом, набували виразної виховної спрямованості. Франко надавав казковому жанру особливого значення у вихованні дитини. В останній збірці «Байка про байку» він веде розмову про те, як слід розуміти алегоричні образи і картини, і роз'яснює, що казка цікава не тим, що в ній є вигадка, фантастика, неправда, а тим, що «під лушпиною тої неправди» вона «криє звичайно велику правду». Казкові Осли, Барани, Вовки та Зайці викликають сміх, бо в їхніх вчинках вгадуються людські стосунки, звички й хиби: «Говорячи ніби про звірів», казка «одною бровою підморгує на людей». «Байка про байку», на його думку, мала допомогти дитячому читачеві у сприйнятті змісту казок в контексті з суспільним і особистим життям. Іван Франко вважав, що спочатку доцільно знайомити дітей з людськими взаєминами саме через казкові форми, бо гола правда життя може бути болючою для них.Ver livro
