Otros libros que te pueden interesar

• 

  Повість минулих літ - Книжки...

  Олег Ладыженский

  • 0
  • 0
  • 0

  До нашого часу праця літописця дійшла з переробками та доопрацюванням пізніших переписників і редакторів. Вони вилучили ім'я Нестора із заголовка літопису. Однак зберігся список, у якому було позначено: «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосіївського монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля...». 
  Головні теми літопису – боротьба добра із злом, осуд міжусобиці, братолюбність князів й усіх людей. Визнається у творі й величезна сила слова, книги. «Велика користь від книжного вчення: книги наставляють і навчають нас, ...мудрість знаходимо у книжних словах. Це ріки, що наповнюють всесвіт, це джерела мудрості, адже в книгах – незмірна глибина, ними ми в печалі втішаємося, вони – повіддя для стриманості», – ці слова можна прочитати на одній зі сторінок літопису.

  Ver libro

• 

  Держава

  Платон Платон

  • 0
  • 0
  • 0

  «Держава» — діалог Платона, присвячений проблемі ідеальної держави. Він був створений у 360 р. до н.е. На думку Платона, держава є втіленням ідеї справедливості. В діалогові вперше чітко вказані філософи як люди, здатні осягнути те, що завжди тотожне самому собі.
  Діалог містить систематику й короткий критичний аналіз різновидів державного устрою (ідеальна «держава майбутнього», котра поки не існує, до нього не входить), розташованих Платоном за мірилом поступової деградації, що має вигляд еволюції в часі, але незворотність такої еволюції прямо не стверджується, а саме питання невідворотності деградації не поставлене чітко, тож маючи бажання, цю деградацію можна вважати лише описом певної тенденції, вельми подібної до занепаду ладу первісної демократії. Ось це мірило типів держави (від найкращої до найгіршої): Аристократія й Монархія, Тимократія, Олігархія, Демократія, Тиранія.
  Платон — автор багатьох філософських праць: «Хармід», «Евтідем», «Евтифрон», «Критіас», «Мінос», «Еріксіас», «Алківіад Перший», «Сократова Апологія», «Гіппій Великий» тощо.
   
  Переклад українською Ярослава Мішанича

  Ver libro

• 

  Так казав Заратустра - Книжки...

  Фридрих Ницше

  • 0
  • 0
  • 0

  Так казав Заратустра — філософський тритомний роман-трактат Фрідріха Ніцше, зміст якого обертається навколо ідей вічного повторення, «смерті Бога» та пророцтва про надлюдину. Головний персонаж — переосмислений Ніцше пророк зороастризму Заратустра, що повертається з проповіддю до людства після тривалого усамітнення в горах.

  Ver libro

• 

  Психологія мас

  Хэролд Литл

  • 0
  • 0
  • 0

  «Психологія мас» — друга частина фундаментальної праці Гюстава Лебона, написана в 1895 році, яка подає детальний аналіз психології широких мас (у даному випадку — натовпу), як найважливішого мотиву поведінки індивіда і причини історичних подій.
  Психологія натовпу стала розділом соціальної психології, який вивчає поведінку груп людей і відмінності у поводженні юрби та окремих її осіб (індивідів).
  Мова про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей, які не були б притаманними одному учаснику подій.

  Ver libro

• 

  Філософські трактати - Книжки...

  Георгий Новоиерусалимский

  • 0
  • 0
  • 0

  Григорій Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник-гуманіст XVIII століття. Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, він був високоосвіченою людиною свого часу, його геній зростав на народному грунті.
  Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацiєм», бо вiн значно розвинув на Українi фiлософiю, лiтературу, педагогiку.
  У своїх творах Сковорода оспiвав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волi, висмiяв панiв за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще вiн проголосив людину та її волю найвищою цiннiстю.

  Ver libro

• 

  В чому наше благо? - Книжки...

  Чо Епіктет

  • 0
  • 0
  • 0

  «В чому наше благо? Вибрані думки римського філософа» — збірка творів, що належать перу давньогрецького філософа Епіктета.
  До неї увійшли «Афоризми» і трактат «В чому наше благо?»
  Це роздуми відомого, зрештою, провідного, проповідника стоїцизму від класичної грецької школи про сенс життя і природу, про моральність, щастя і свободу особистості. Власне, роздуми Епіктета — це підвалини філософського напрямку самовдосконалення і саморозвитку. Епіктет вважав, що людина повинна розділити усі речі і обставини на залежні від неї і незалежні. У першому випадку мужньо виконувати свій обов'язок, решту — ігнорувати.
  Його високо цінував і посилався на нього інший відомий філософ, імператор Марк Аврелій Антонін — у своїх культових нині «Розмислах».
  Епіктет — прізвисько раба, що перекладається з грецької мови як Придбаний. Справжнє ім'я філософа невідоме. Епіктет був рабом одного з фаворитів римського імператора Нерона. Пізніше відпущений на волю.
  Після себе письмових робіт не залишив, його філософські промови збереглися завдяки записам його учня Флавія Арріана.
  Переклад українською Олени Голоти.

  Ver libro