Editora: Nash Format
Якщо ви любите підчитувати книжки з останніх сторінок, щоб дізнатися, чим усе закінчиться, — це видання для вас. Кінець тут наставатиме невдовзі після початку. І не тільки тому, що це найкоротша історія Європи. Річ у тім, що автор розповідатиме історію європейської цивілізації аж шість разів, і щоразу — під іншим кутом.
Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно переплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенденції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У новелі «На золотих богів» відтворюється боротьба за селянську волю. Перша частина малює жорсткий бій українських селян з білогвардійцями. Їй притаманне калейдоскопічне зображення подій, динамічна картина бою. Частина друга зображує чорну руїну, яка залишилася замість квітучого села. Образ матері, що співає на пожарищі нелюдським голосом є втіленням України.У новелі «На золотих богів» смерть приходить в бою за класову ідею, і падають у спілі хліби оборонці своєї землі, тих невеличких її наділів, скроплених селянським потом та слізьми. «Стоїть пшениця потолочена, серпа просить, а вони кров'ю поливають…» І понад попелищем, понад смердючими димами піднімаються голосіння матерів, що оплакують мертвих синів, яким би хліб та дітей ростити, а не воювати.українська література, класична література, українська література XX ст., новела, бій українських селян з білогвардійцями, кровавий бій, класова ідея, боротьба, сенс людського існування, збереження духовних цінностей людини, жага до життя, людське життя, українськаVer livro
До нашого часу праця літописця дійшла з переробками та доопрацюванням пізніших переписників і редакторів. Вони вилучили ім'я Нестора із заголовка літопису. Однак зберігся список, у якому було позначено: «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосіївського монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля...». Головні теми літопису – боротьба добра із злом, осуд міжусобиці, братолюбність князів й усіх людей. Визнається у творі й величезна сила слова, книги. «Велика користь від книжного вчення: книги наставляють і навчають нас, ...мудрість знаходимо у книжних словах. Це ріки, що наповнюють всесвіт, це джерела мудрості, адже в книгах – незмірна глибина, ними ми в печалі втішаємося, вони – повіддя для стриманості», – ці слова можна прочитати на одній зі сторінок літопису.Ver livro
У виданні вміщено першу з історичних повістей Богдана Лепкого, що складають трилогію (за визначенням автора) «Мазепа». Насправді ж — повістей п'ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій, кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.Головний герой усіх п'яти повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639–1709), кінцевою метою політики якого було утвердження державності України.У цій книзі оповідається про кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше страченого Мазепою, — і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.Внесок Богдана Лепкого до української літературної спадщини важко переоцінити. Його неперевершені твори «Мотря», «Цвіт щастя», «Полтава» та ін., близько 30 збірок поезій, а також публіцистичні статті, дитячі казки та поеми стали справжнім надбанням української культури.Ver livro
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) - видатна українська поетеса, письменниця, перекладачка, та культурний діяч. Творчість Лесі Українки завжди сповнена мужності та боротьби. Роль і місце поета в житті народу - одна з найважливіших тем у творчості поетеси.Поема "Давня казка" - шедевр української класики. Вона була написана у далекому 1893 році. У центрі уваги - вільний поет, пісні якого мають неабияку силу. За допомогою своїх пісень, поет допомагає закоханому лицарю зачарувати прекрасну даму, підбадьорює, та надихає на перемогу втомлене військо, закликає людей боротися з несправедливістю, та відстоювати своє право на щасливе майбутнє.Ver livro
«Закони війни учителя Суня» (Так буквально перекладається всесвітновідоме «Мистецтво війни») — це стародавній (йому понад 2500 років!) китайський трактат, авторство якого приписується генералу й стратегу Сун Цзи, що жив наприкінці періоду Чуньцю або ж на початку періоду Чжаньго. Не треба думати, що цей текст –лише відголосок сивої давнини, цікавої лише історикам. Натомість його і сьогодні вивчають, наприклад, в армії США, на філософських та політологічних студіях провідних університетів світу. Сун Цзи вважав війну необхідним злом. Війну бажано вести швидко щоб уникнути економічних втрат та поступово зростаючого внутрішнього супротиву (опозиції знаті та невдоволення населення), або ж вести її на території супротивника задля використання його, а не власних ресурсів. Він вважав, що стратегія — це не є планування в сенсі роботи по розробленому списку завдань, але скоріше, що це вимагає швидкої та адекватної реакції на умови, які змінюються. Отже, цей трактат – не стільки про військові дії, скільки про організацію мислення і мас людей. (Искусство войны,The Art of War)Ver livro
Григорій Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник-гуманіст XVIII століття. Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, він був високоосвіченою людиною свого часу, його геній зростав на народному грунті. Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацiєм», бо вiн значно розвинув на Українi фiлософiю, лiтературу, педагогiку. У своїх творах Сковорода оспiвав природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волi, висмiяв панiв за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще вiн проголосив людину та її волю найвищою цiннiстю.Ver livro
