D'autres livres qui pourraient vous intéresser

• 

  Факти в справі Містера Волдемара

  Евгений Петров

  • 0
  • 0
  • 0

  "Факти в справі Містера Волдемара" (англ. The Facts in the Case of M. Valdemar) - розповідь американського письменника Едгара Аллана По, написана в 1845 році. Основна тема оповідання – месмеризм. Розповідь ведеться від першої особи. Автор ставить експеримент на своєму знайомому містері Вальдемарі, який вмирає від сухот. Автор поміщає його в «месмеричний стан» для того, щоб дослідити особливості процесу вмирання в цьому стані. Далі автор описує наслідки свого досвіду. Розповідь написана в жанрах саспенс і хорор, вперше була опублікована без пояснень, що це художній твір, і багатьма сприйняли як документальне свідчення про реально проведений досвід магнетизму. По розкрив «підробку» пізніше, у своїх «Маргіналіях».
  
  хорор, месмеризм, містика, фантастика жахів

  Voir livre

• 

  Іван Іванович

  Михаил Дурненков

  • 0
  • 0
  • 0

  «Іван Іванович» Миколи Хвильового — сатиричне оповідання, в якому автор викриває патетику революції і пристосуванців, які вдають із себе щирих партійних діячів.Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов) — талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.сатирична новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильністю ідеям революції, боротьба за волю

  Voir livre

• 

  До Ворскли по рибу! - Книжки...

  Дмитрий Быков

  • 0
  • 0
  • 0

  "До Ворскли, по рибу!" - це оповідання, яке стало відомим завдяки творчості українського письменника Івана Багряного. Оповідання вперше опубліковане в 1934 році.
  Сюжет оповідання розгортається навколо двох друзів, які вирішують піти на рибалку до річки Ворскла. Під час риболовлі вони зустрічають неймовірного розміру щуку, що стає об'єктом їхньої мрії і прагнення вловити її. Протягом оповідання розкривається не лише бажання рибалити, а й взаємини між друзями, їхні спогади та роздуми.
  "До Ворскли, по рибу!" відзначається живими описами природи, глибокими внутрішніми думками персонажів і відображенням національного колориту.

  Voir livre

• 

  Земля

  Олег Ладыженский

  • 0
  • 0
  • 0

  Повість «Земля» є справжньою соціально-психологічною драмою, у якій авторка майстерно змальовує різні характери. Герої її творів стають уособленням або чеснот або деградації. У повісті показано, як злидні ламають людей, як одні проходять випробування на чистоту сумління, інші ж — ні. А наскрізний мотив братовбивства у творі спонукає до глибоких роздумів над сенсом людського життя та праці, над моральністю людини.

  Voir livre

• 

  Енн із Зелених дахів

  Валерий Макеев

  • 0
  • 0
  • 0

  «Енн із Зелених дахів» - один з найвідоміших романів канадської письменниці Люсі Монтгомері (англ. Lucy Montgomery, 1874-1942). Марілла і Метью Касберт з Грінгейбла, що на острові Принца Едуарда, вирішують усиновити хлопчика з притулку. Але за непередбаченим збігом обставин до них потрапляє дівчинка Енн Ширлі. Іншими видатними творами Л. Монтгомері є «Історія дівчинки», «Золота дорога», «Енн з острова Принца Едуарда», «Енн і Будинок Мрії» і «Емілі із Молодого місяця». Люсі Монтгомері опублікувала більше ста оповідань в газетах «Кронікл» і «Луна», перш ніж повернулася до свого давнього задуму - до книги про рудоволосу дівчинку та її друзів.

  Voir livre

• 

  Людина юрби

  Евгений Петров

  • 0
  • 0
  • 0

  «Людина юрби» — новела, написана американським письменником Едгаром Алланом По, про неназваного оповідача, який переслідує чоловіка через переповнений людьми Лондон; видана в 1840. Історія починається з епіграфа Ce grand malheur, de ne pouvoir être seul — цитата, взята з Жана де Лабрюйера, що перекладається як: Жахливе нещастя — не мати можливості залишитися наодинці з самим собою. Ця ж цитата використовується в ранньому оповіданні По «Метценгерштейн» .Після деякої хвороби оповідач сидить в кав'ярні в Лондоні. Зачарований натовпом поза вікном, він розглядає, як різні люди поводяться. Він приділяє час, щоб поділити на категорії різні типи людей, яких він бачить. Оповідач зосереджується «на старезному старому років шістдесяти п'яти або сімдесяти», у якого обличчя має специфічну особливість (суміш кровожерливості і веселощів), а тіло «дуже худе і на вигляд зовсім старе»; на ньому брудний, рваний одяг, а під нею — на подив спостерігача — тонка дорога білизна. Під пальтом старого видно алмази та кинджал. Надзвичайно зацікавлений особистістю цієї дивної людини, оповідач мчить з кав'ярні, щоб слідувати за ним здалеку. Він зауважує, що старий наче оживає, коли виявляється в центрі багатолюдного натовпу, і, навпаки, впадає у відчай, коли потік людей розсіюється, залишаючи його одного. Людина йде від оповідача через ринки і магазини, не купуючи нічого, в найжахливішу частина міста — територію жебраків. Це переслідування триває протягом вечора і наступного дня. Нарешті, спустошений, оповідач стоїть перед людиною, яка все ще не помічає його. Оповідач робить висновок, що старий — «людина юрби», «прообраз і втілення найтяжчих злочинів», який не може залишитися наодинці з самим собою. хорор, містика, фантастика жахів, злочини, темний романтизм

  Voir livre