Editorial: KidKiddos Books
Хвилююча історія про дружбу маленького хлопчика і собаки.Коли один із них у біді, інший завжди готовий прийти на допомогу. Ось що значить справжня дружба.
«Вовк, Лисиця та Осел» - захоплива та повчальна казка Івана Франка зі збірки «Коли ще звіри говорили». Більшість творів, написаних Франком для дітей, становлять казки. Письменник часто використовував у них сюжети, взяті з народної творчості різних країн світу. Франка особливо цікавила в казках їх моральна спрямованість, ідейний зміст, співзвучність з тими проблемами й справами, якими жило тоді суспільство. Використані Франком сюжети набирали глибоко актуального значення, відзначалися яскравим національним колоритом, набували виразної виховної спрямованості. Франко надавав казковому жанру особливого значення у вихованні дитини. В останній збірці «Байка про байку» він веде розмову про те, як слід розуміти алегоричні образи і картини, і роз'яснює, що казка цікава не тим, що в ній є вигадка, фантастика, неправда, а тим, що «під лушпиною тої неправди» вона «криє звичайно велику правду». Казкові Осли, Барани, Вовки та Зайці викликають сміх, бо в їхніх вчинках вгадуються людські стосунки, звички й хиби: «Говорячи ніби про звірів», казка «одною бровою підморгує на людей». «Байка про байку», на його думку, мала допомогти дитячому читачеві у сприйнятті змісту казок в контексті з суспільним і особистим життям. Іван Франко вважав, що спочатку доцільно знайомити дітей з людськими взаєминами саме через казкові форми, бо гола правда життя може бути болючою для них.Ver libro
Що буде, коли тобі тринадцять і ти жив собі життям простого підлітка, але раптом почалася війна? Ти не чекав на неї, тобі не хочеться нікуди бігти, а хочеться зібрати нарешті двоповерхове ліжко, яке тільки-но вчора приїхало з магазину. Але немає виходу: аби вижити, треба кинути і ліжко, і будинок, і все своє життя. У «Сиди та дивись» немає романтичного глянцю війни. Це дорожні записки української дівчинки Марти, якій не до героїки: вона просто тікає разом із родиною від обстрілів. Замість снарядів тут гори сумок, замість танка – старенька автівка, в якій змушена тіснитися вся родина, замість подвигів – нескінченні сварки баби з дідом, маленької Тоні з Мартою та всіх з усіма. З перших рядків читач занурюється в абсурд цієї фантасмагорії, де на календарі вже п'ятдесят дев'яте лютого, в дорозі кояться чудернацькі речі, всі дороги ведуть не туди – і ніяк не видно кінця тим мандрам у невідомість.Ver libro
Казки про звірів є найстарішим видом казок, де головними персонажами є саме звірі - лісові та домашні, птахи та комахи й інші. У цих оповіданнях тварини мають людські властивості та слабкості. За допомогою комічних ситуацій або дотепних жартів піддавалися на вигляд вади людей: глупота, жорстокість, лестощі, лицемірство тощо. Зміст збірки "Казки про тварин: Рукавичка, Пан-коцький, Коза-дереза та інші":РукавичкаКолобокЦап та баранТелятко,кабан,півник,качур та вовкиПівник і двоє мишенятЛисиця та ракЛисичка-суддяЛисичка-сестричка і вовк-панібратПан коцькийКіт, кріт, курочка та лисицяСоломяний бичокКоза-дерезаЧому гуси миються у воді, коти на печі, а кури порпаються в поросіХвалькувата мухаРакова скора роботаХитрий півеньЛисиця та журавельЛисичка, тиковка, скрипка та капканЯк заєць ошукав ведмедяVer libro
«Як звірі правувалися з людьми» - завершальна казка всесвітньовідомої збірки казок, створеної Іваном Франком. Цикл казок для дітей, об'єднаний спільною назвою «Коли ще звіри говорили», містить двадцять творів. Дев'ятнадцять з них вперше надруковані протягом 1896 – 1898 рр. у дитячому журналі «Дзвінок». 1903 р. було здійснене нове видання збірки, в якому з'явилась остання казка циклу - казкою – «Як звірі правувалися з людьми». У казках Івана Яковича Франка в образах тварин втілено людські вади та недоліки: жадібність, невдячність, жорстокість і нечемність, хитрощі і лінощі. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Натомість Працьовитий Осел, мудрий Їжак, незлостивий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народній традиції ніколи не схвалюють людей, які живуть хитрощами, обманом, чужим коштом.Ver libro
«Маленький горбань» Спиридона Черкасенка – оповідання про доброту і чуйність, про вміння бути собою і не цуратися своїх вад. Павлик має щире серце, лише одна вада не дає йому нормально жити: це горб на його спині. Інші хлопчики часто ображають його, однак, м'яке серце Павлика не тримає зла. Він – юний мрійник, котрий захищає пташок і полюбляє блукати степом, а ще – розповідати казки. Внутрішній світ – головне багатство людини. Саме цьому вчить оповідання «Маленький горбань».Ver libro
«Снігова́ Короле́ва» — казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена; написана 1844 року та опублікована рік по тому. На відміну від інших казок, що брали за основу фольклор та традиції інших народів, ця історія народилася в уяві автора. Казка оповідає історію дітей Герди та Кая, що товаришують допоки одного зимового дня в очі Кая не влучає уламок диявольського дзеркала і не змінює його світогляд у такий спосіб, що все гарне і добре він тепер сприймає як потворне та погане. Добрий хлопчик перетворюється на норовливу дитину, злу і жорстоку. Одного разу, попри попередження, хлопчик прив'язує свої сани до карети зимової дами і їде з нею в невідомому напрямку. Виявляється, що це Снігова Королева, правителька крижаної землі, що не знає жодних теплих і щирих почуттів. Вона хоче використати Кая у власних цілях. Покинута сумна Герда вирушає на пошуки Кая, і, всупереч численним небезпекам й після багатьох пригод, зрештою знаходить свого друга та зцілює його. Описуване місто, в якому живуть Кай і Герда, нагадує Гайдельберг.Ver libro
